- викувати
- -- Механічно викувати: визубрити [53]
Толковый украинский словарь. 2014.
Толковый украинский словарь. 2014.
викувати — I див. виковувати. II ує, док., перех. За народними повір ями – куючи, напророчити кому небудь певну кількість років життя (про зозулю) … Український тлумачний словник
викувати — 1 дієслово доконаного виду виробити з металу викувати 2 дієслово доконаного виду про зозулю … Орфографічний словник української мови
викуваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викувати I … Український тлумачний словник
відкувати — ую/, ує/ш, док. 1) Викувати що небудь. 2) Перестати кувати … Український тлумачний словник
вклепувати — (укле/пувати), ую, уєш, недок., вклепа/ти (уклепа/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Клепаючи щось, вправляти, вставляти в що небудь. 2) перен., розм. Вплутувати в яку небудь справу (звичайно неприємну). 3) тільки док., розм., рідко. Те саме, що… … Український тлумачний словник
вковувати — (уко/вувати), ую, уєш, недок., вкува/ти (укува/ти) і вку/ти (уку/ти), вкую/, вкує/ш, док., перех. 1) Куючи щось, закріплювати, вставляти в середину чого небудь. || Закувати (в кайдани). 2) тільки док., розм. Куючи, зробити що небудь; викувати … Український тлумачний словник
покувати — I ую/, ує/ш, док. 1) Кувати якийсь час (див. кувати 1)). 2) розм. Викувати багато чого небудь. II ую/, ує/ш, док. Кувати якийсь час (див. кувати II) … Український тлумачний словник
кувати — I 1) (б ючи молотком, надавати металові потрібної форми), виковувати, викувати, сковувати, скувати, проковувати, прокувати, клепати, виклепувати, виклепати 2) див. підковувати II (про зозулю), кукати, кукукати … Словник синонімів української мови
покувати — 1 дієслово доконаного виду кувати якийсь час; викувати покувати 2 дієслово доконаного виду про зозулю … Орфографічний словник української мови